Газета "Життєві історії" онлайн на порталі STORRISS
Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

Колись у моєму житті був чоловік, який не шкодував мені нічого.

Упродовж життя Юля влаштовувала втечі неодноразово. Мабуть, десятки разів...

Якби перший абзац оцієї розповіді прочитали молоді люди, то покрутили б пальцем біля скроні...

Молодь, ледь оговтавшись вiд нiмецького поневолення (хто в селi, хто на чужинi), пiсля важкої щоденної працi часто збиралася на вигонi бiля тополь на колодах.

Робота не давала Еліні будувати серйозні стосунки, зрештою, кандидатів теж було небагато.

Софія дивилась йому прямісінько в очі лише мить, але той погляд був вартий мільйона слів.

Ілона дуже любила тварин, тож у дитинстві збирала всіх безхатьків...

Територія елітної клініки потопала у квітниках і була розкреслена сіткою алей, ідеальних для прогулянок.

Ми закохалися одне в одного, щойно я відчинила двері його кабінету й наші погляди зустрілися...

Вишивала мати візерунок. Святий, барвистий. Натхненно створювала на щастя...

З дверей авто горохом посипалися дрібні діти, п’ятеро милих ангелят...

Подруга запросила Настуню зустрічати Новий рік до себе додому...

За живих батьків Люся змалку зростала в сиротинці. Батьки пиячили, про дітей не дбали...

На поличці, у кришталевій цукерниці, лежало два квитки на новорічну виставу до цирку...